Ознаки насильства

На які ознаки варто звернути увагу:

• синці під очима або на руках, розбиті губи, сліди на шиї, розтягнені зап’ястя;
• виправдання травм власною незграбністю, випадковими падіннями тощо;

 Чому важливо самоідентифікувати себе постраждалою

Самоідентифікація себе як постраждалої від домашнього насильства є надважливою для того, щоб вийти з так званого кола насильства. Воно виглядає приблизно так: кривдник вдається до погроз вчинення насильства — кривдник завдає удару — кривдник просить вибачення, обіцяє змінитися, дарує подарунки. Згодом цикл повторюється.

 Види насильства

Фізичне насильство

Фізичне насильство включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, завдання побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості. Також до нього зараховують ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані.

 Як розпізнати домашнє насильство

Домашнє насильство — проблема, яку не можна ігнорувати, навпаки про неї потрібно голосно говорити. Адже табуйованість, стереотип про те, що це справа лише сімейна, впливає на поширення насильства у суспільстві та безкарність кривдників.

Під час війни кількість випадків домашнього насильства не стає меншою — за словами юристки ГО «Ла Страда — Україна» Дарії Пильо, звернень на гарячу лінію організації стало більше.

 Про запобігання й протидію домашньому насильству в умовах воєнного стану в Україні

Домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, між колишнім чи теперішнім подружжям або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

  Діти і криза

Особливості віку 14- 16 років,  типові реакції та можливі розлади:

- Це складний кризовий період розвитку дитини, в цей вік дитина переглядає свої цінності, будує своє світобачення, намагається знайти своє місце в соціумі. В цей період діти мають, здебільшого натягнуті стосунки з батьками. Вони вже не діти, але ще й не дорослі. Вони мають свою думку і хочуть бути почутими. Це нелегкий віковий період, який навіть у звичайний час часто супроводжується проявами зухвалої поведінки, яка може посилитись під впливом кризової ситуації. Будь-які покарання чи зауваження можуть лише спричинити погіршення поведінки дитини.